Екскурсійний тур Гадяч: таємниці старого міста

Полтава ( виїзд 07: 00) – Гадяч (Зелений гай, або як його ще називають, Лесин гай, Центр хасидизму «Адмор Азакен», Свято-Успенський собор, пішохідна екскурсія містом, Гадяцькі підземелля, Музей молотка Національний музей бджільництва)   – Полтава (повернення орієнтовно 19:00 )

Під час екскурсії :

  • познайомимося з історією заснування міста;
  • дізнаєтеся про гадяцькі події у часи Гетьманщини та відвідаєте підземелля;
  • «побачите вже таку Україну, що українішої і не має» ( Леся Українка);
  • спуститесь в Гадяцькі підземелля;
  • познайомитеся з життям родини Драгоманових – Косачів та культурним життям міста початку ХХ століття;
  • відвідаєте Свято – Успенську церкву, де зберігається чудотворна ікона Святого Миколая;
  • станете свідками захопливої розповіді наукового співробітника Полтавської філії інституту бджільництва ім. І.П. Прокоповича у музеї бджільництва;
  • продегустуєте продукти бджільництва;
  • відвідаєте єврейський центр « Адмор Азакен» – місце поховання Шнеура Залмана, засновника хабаду, автора книги «Танія», однієї з найважливіших пам’яток хасидизму.

Детальний опис екскурсійних локацій:

Зелений (Лесин) гай

Мати Лесі Українки Олена Пчілка мріяла влаштувати життя  ближче до природи, хоч і мала успадкований будинок в Гадячі.  Тому вона придбала урочище Голубів­щину і побудувала тут в 1898 році дім, який назвала «хутір Зелений Гай». Дім був просторий, стояв на схилі, мав два поверхи з одного боку (на схід), та один поверх з фронтальної західної сторони. Будинок складався з 11 кімнат. Вітальня та їдальня були дуже великі, інші — менші. Був також великий балкон із краєвидом на Псел. Опалювались кімнати грубами, вітальня – каміном.

Вхід в урочище Зелений гай

В урочищі гостювали такі відомі особистості, як Ольга Кобилянська та Михайло Коцюбинський. Тривалий час тут жила і творила донька Олени Пчілки відома Леся Українка .

Пам’ятний знак на місці будинку, в якому жила Леся Українка

Після Октябрського перевороту 1917 року Зелений Гай відібрали більшовики: будинок розібрали і продали а ліс порубали на дрова.

Під час екскурсії ви матимете змогу прогулятись стежками, якими любила ходити Леся Українка.

Центр хасидизму  «Адмор Азакен»

Центр хасидизму  «Адмор Азакен» розташований на березі річки Псел, де знаходиться єврейське кладовище та могила засновника хасидського руху Хабад хасидского раввина Шнеура Залмана (Алтер Рабе). Синагога Адмор Азакен була відкрита до 200-річчя з дня смерті Алтера Рабе.

Центр хасидизму Адмор Азакен

Учення Алтера Ребе, зародилось у 18 столітті, поширилось у багатьох країнах світу і живе до цього часу. Течія «Хабад» стала однією із головних в іудаїзмі. Її послідовники переслідувались царським і радянським урядами.

Головна задача центру “Адмор Азакен”, який урочисто відкрили 4 грудня 2012 року, надати тисячам паломників, що приїздять до Гадяча відвідати могилу цадика, всі умови для комфортного перебування.

Синагога на місці поховання Альтер Ребе
Інтер’єр синагоги Альтер Ребе

Центр створено завдяки Федерації єврейських громад України за рахунок благодійних пожертв, основну частину яких надала сім’я Рор – сім’я відомих меценатів, що мешкає в США.

Пішохідна екскурсія по Гадячу

Під час короткої пішохідної прогулянки по Гадячу туристи побувають на Замковій горі, відвідають місце, де знаходився будинок Драгоманових, дізнаються про історію міста та його видатних людей.

Пам'ятний знак на місці будинку Драгоманових
Пам’ятний знак на місці будинку Драгоманових

Свято-Успенський собор

Перша церква, ще дерев’яна, існувала в Гадячі вже в 1634 році. Мурований храм на тому ж самому місці, що мав три престоли, був збудований коштом купця І. К. Марулєва в 1831 році, і ця церква простояла понад 100 років.

Свято-Успенський собор

У 1934 році, в роки тотальної боротьби з релігією, гадяцький Свято-Успенський храм був закритий радянською владою, а в повоєнні роки розібраний разом з фундаментом.

У квітні 1998 року відбудований на добровільні пожертвування  Свято-Успенський храм у Гадячі відновив богослужіння. У Соборі є цікава ікона на якій зображено образ Святого Миколи Чудотворця. Ікона вишита і подарована храму прихожанами. Під час проведення ремонтних робіт у храмі на ікону впав шмат дошки, що розбив скло, яке прикриває образ святого.

Іконостас Свято-Успенського собору в Гадячі

Склавши осколки, помітили, що на склі повністю відображено лик святого. З того часу ікона вважається чудотворною і поміщена в храмі на видному місці.

Гядяцькі підземелля

Підземелля в м. Гадячі часів Гетьманщини. Відомі дані про мінімум 350 років підземель.

Підземні ходи забезпечували таємне пересування між різними важливими об’єктами: гетьманським палацом, урядовою канцелярією, судом, складами, церквами, оборонними об’єктами.

Гадяцькі підземелля

Інші ходи (потаємні) йшли за межі укріплень, служили для вилазок у ворожий тил або для можливої втечі. Ще одна частина – це найпотаємніші: у них ховали власне майно, найцінніші речі.

Гадяцькі підземелля

Вимальовується така картина, що Замкова гора, і центральна частина міста, і навіть його околиці розташовані поверх ще одного міста – підземного. На сьогоднішній день воно зовсім не досліджене, є лише уривкова інформація. Дуже цікавим є хід, який згадується в древніх описах Гадяцької фортеці. Він цегляний, і його похила, зі сходами, частина веде за межі фортеці. Хід не пройдений, виявлено лише, де починаються сходи вниз. Один із випадково знайдених ходів повністю замитий ґрунтом. Періодично в різних місцях утворюються провали. Деякі старожили стверджують, що особисто бували в цих підземеллях.

Карта-схема Гадяцьких підземель

У різні часи ці підземелля виконували різні функції: збройового приміщення, винного погреба, місцем для тримання ув’язнених, у 1905 р. тут проводились допити ув’язнених (поряд на поверхні була розташована жандармська управа), більшовики тримали багатих людей.

Гадяцькі підземелля включають розширені ділянки — зали, а також підземні ходи (див. схему). Один з ходів, загальновідомий у Гадячі, йшов під нинішнім приміщенням районного суду аж на Замкову Гору. Очевидно цей хід з’єднував палац Гетьмана і центр міста Гадяча.

Музей молотка

Пам’ятник молотку

Оригінальний Музей молотка створений власником магазину “МолотОк” Євгеном Гончаровим. Вирішивши створити Музей молотка, Пан Євген на вході до магазину почепив оголошення, в якому запропонували усім охочим обміняти старі домашні молотки на нові. В музеї зараз понад 200 експонатів. Від найдавнішого – кам’яного молоту до найсучаснішого молотка. Є молоток з наковальнею для зубних коронок стоматологічний, молоток – кирка, для чеканки, ремонту взуття, обробки шкіри, слюсарні, кровельні, столярні, кузнечні, для збивання кедрових шишок, киянки. Навіть молоток для ремонту контрольно–вимірювальної апаратури. Під кожним молотком написано прізвище того, хто його приніс і звідки.

Частина експозиції Музею молотка
Частина експозиції Музею молотка

Національний музей бджільництва

Експонати музею   розкривають зміст і особливості основних етапів розвитку галузі – бортницького і рамкового бджільництва. На подіумах експонується колекція найпростіших вуликів-дуплянок, виготовлених із соломи, рогози, верби сапеток, липівок для зберігання меду, спостережних вуликів різних конструкцій горизонтальних та вертикальних, димарів, медогонок, вальців для виготовлення вощини. Представлено колекцію ножів, стамесок та іншого пасічницького реманенту, який використовувався в минулому.

Частина експозиції Музею бджолярства

У залі «Апітерапія» розгорнута експозиція, покликана ознайомити відвідувачів з широким спектром лікувальних властивостей продуктів бджільництва. Цікава колекція виробів з воску: свічок, іграшок, сувенірних виробів, форм для їх виготовлення.

Проводить екскурсію краєзнавець Ірина Орлова

Краєзнавець Ірина Орлова

Екскурсія буде цікава як дітям, так і дорослим

Вартість туру –  350 грн./особа

У вартість ВХОДИТЬ: проїзд комфортабельним автобусом, страхування на час подорожі, вхідні квитки в екскурсійних об’єктах та екскурсійний супровід.

Деталі туру та вартість уточнюйте у менеджера туру +380665158785, +380974482886

ana-anna@ukr.net

Поділіться своїми враженнями