Виїзд з Полтави ( 23:55) – Святогірськ ( Свято-Успенська Святогірська Лавра)– Ізюм (Свято-Вознесенський собор) – Полтава (повернення 23:00)
Тур «До святинь Святогірська та Ізюма»:
Свято-Успенська Святогірська лавра, Свято-Вознесенський кафедральний собор, джерело Божої Матері — Кириченкова криниця
Опис туру
На Вас чекають:
- розповідь про перші поселення монахів на крейдяних горах, заснування монастиря та православні святині;
- розповідь про історію побудови Свято-Вознесенської церкви, явлення ікони Божої Матері Піщанської та чудеса зцілення;
- народний переказ про виникнення цілющого джерела, яке серед ізюмчан відоме під іменем Кириченкової криниці.
Детальний опис екскурсійних об’єктів:
Свято-Успенська Святогірська Лавра
Серед крейдяних пагорбів, укритих реліктовим лісом Національного природного парку «Святі Гори», на правому березі Дінця розташувався архітектурний ансамбль Успенського чоловічого монастиря, який в 2004 році набув статусу Лаври.
Свято-Успенська Святогірська Лавра – розташована на схилах навислих над водою мальовничих крейдяних гір, що здавна називали Святими. Документально Святі Гори відомі з 1526 р. Лавра складається із комплексу печер і наземних будівель XVII – XIX століть.
У писемних джерелах монастир у скелі згадується верше під 1624 р. Існує дві версії щодо заснування монастиря. Відповідно до однієї, монастир заснували ченці Печерської лаври, що пішли з Києва, розореного монголами у середині ХІІІ ст., а за другою версією – афонські монахи, що йшли на Русь по Сіверському Донцю, це місце нагадало їм рідну Святу гору Афон.
Головний храм монастиря – Свято-Успенський собор, виконаний у російсько-візантійському стилі за проектом архітектора Олексія Горностаєва в 1858-1868 роках. Над царською брамою розташована ікона Успіння Божої Матері.
Ще в кінці XVII ст. скелю увінчав Миколаївський храм, що зберігся донині. Його унікальність у тому, що він вбудований у скелю, навіть вівтар був вирубаний у крейдяній породі.
На території Святогірської Лаври також збереглася давня підземна церква Антонія і Феодосія, при якій у ХІХ столітті була влаштована усипальниця князів Голіциих.
На захід від Успенського собору розташовано нижній павільйон паломників (“Печерник”). Ліві ворота павільйону – вхід до печер.
У 2004 р. Священний Синод Української Православної Церкви прийняв рішення надати Свято-Успенському Святогірському чоловічому монастирю статус лаври.
Свято-Вознесенський кафедральний собор
Свято-Вознесенський кафедральний собор відомий далеко за межами Ізюмщини завдяки тому, що туу зберігається одна з найзнаменитіших і шанованих святинь Східної України – чудотворна ікона Піщанської Божої Матері. Храм побудований і освячений в 1826 році. Він зведений замість попереднього, який знаходився на лівому березі Сіверського Дінця і внаслідок частих розливів річки почав руйнуватися. Саме в цьому, старому храмі з’явилася в 1754 році Бєлгородському єпископу – святителю Йосипу ікона Божої Матері Піщанської.
Джерело Божої Матері — Кириченкова криниця
Недалеко від Вознесенського собору є Святе джерело. Ось уже декілька століть не вичерпується благодатний потік його цілющої води. Жителі Ізюма й багаточисленні паломники з благоговінням черпають цей безцінний дар для своїх повсякденних потреб і для зцілення душі і тіла.
Вартість туру прораховується під запит і залежить від кількості учасників.
Деталі туру та вартість уточнюйте у менеджера туру +380665158785, +380974482886
ana-anna@ukr.net